на сосисках?
ты его уже к вывеске приколачивала… Гринпис не одобрит ))
еще и иллюстрацию подобрали же )))
Которая из цитат?
А роман убийственно мозгодробительный, я его читала в украинском переводе, еще в журнале «Всесвіт» )
та да… намотать сосиски коту на шею ))
А где там такое в конце? Не припоминаю, честно говоря...
У мене є заспокійлива цитата з Уота )))
У вiвторок злоба, у середу
гнiв, у четвер лайка, у п'ятницю виття, у суботу хропiння, у недiлю
позiхання, у понедiлок смуток. Бiйки, завивання, зойки, верещання,
шмаганина, виски, чубанина, лайки, штрикання, молитви, брикання, бритви,
вихиляси й помордаси. І бiдна стара шолудива земля. Моя земля й батькова, й
материна, й батька мого батька, матерi моєї матерi, й батькової матерi, й
материного батька, i батька матерi мого батька, i матерi батька моєї матерi,
й батька матерi моєї матерi, й матерi батька мого батька, й батька батька
моєї матерi, й матерi матерi мого батька, й батька батька мого батька, i
матерi матерi моєї матерi, батькiв i матерiв iнших людей, i батькiв iнших
батькiв, i матерiв iнших матерiв, i батькiв iнших матерiв, i матерiв їхнiх
батькiв, i батькiв матерiв їхнiх батькiв, i матерiв матерiв їхнiх батькiв, i
батькiв матерiв матерiв, матерiв батькiв їхнiх батькiв, i батькiв батькiв
їхнiх матерiв, i матерiв матерiв їхнiх батькiв, i батькiв батькiв їхнiх
батькiв, i матерiв матерiв їхнiх матерiв. Все — екскременти. Пролiски i
фiалки, якi зеленiють щороку ранiше за всi iншi квiти, i пасовиська, вкритi
червоною овечою плацентою, i довгi лiтнi днi, i щойно скошене сiно, i
горлиця на свiтанку, i зозуля вдень, i деркач на заходi, i оси довкола
варення, i запах дроку, i сам дрок, i стиглi яблука, й дiтлахи, якi граються
серед куп жовтого листя, i фiалки, що в'януть першими, i падiння каштанiв, i
завивання вiтру, i море, коли воно б'ється об пiрс, i першi вогнi на обрiї,
i слiди копит на дорозi, i хворий на сухоти поштар, що висвистує на ходу
популярний мотив, i гасова лампа-торшер, i, звичайно, снiг, i свята,
безумовно, i ви подивiться, лишень, грязючка, i на високоснi роки скресання
рiчок у лютому, i нескiнченнi квiтневi дощi, i пролiски, а тодi знову та
сама пiсня з самого початку. Срань. І якби я мiг розпочати все знов, знаючи
те, що я вже знаю, то результат був би той самий. І якби я i втретє мiг
розпочати все, знаючи ще бiльш, то i тодi результат був той самий, i якби
мiг розпочати все всоте, знаючи кожен раз бiльше, нiж у попереднi рази, то
результат був би той самий, соте життя немов перше i всi сто життiв, мов
одне життя. Котяче гiвенце. Якщо так пiде i далi, то ми тут пробудемо усю
нiч.
ковыряйся, бо я больше по коллажированию, и уж точно не по грамотному расставлянию лапок у зверушков )))
хорошо так эхнулось, вдохновенно )))
стыренное
если хочешь, можешь соавторски довести до ума что-то в духе моего варианта ))
Ну, наверное, можно как-то понадежнее изобразить, что он задними лапами вцепился ))
я лучше подарю идею для доработки, вряд ли изображу нормально )
а оно иначе в кучу слоев сбиваются хвост и сосиски… может, сосиски банановой гроздью привесить?.. или увить вокруг перекладины…
И мне второй нравится. В нем-то что не так? Хвост? ))
та я не претендую, изобразила вариант компоновки элементов, созерцая всю эту поливариантность)
мне все равно пиар моих отсутствующих романОв не нужен)))
а если так?
Оригинально, у тебя методология в стихах )))
Да, так хорошо )
Мне очень нравится в этом стихотворении ритм — свободный, зовущий за собой..
эт да… обычно в искренних чувствах признаваться не спешат )))))
а, ну я тож так это воспринимаю )))))
главное, что есть повод погулять и пошоппинговать )
Логин или эл. почта:
Пароль:
Запомнить меня
на сосисках?
ты его уже к вывеске приколачивала… Гринпис не одобрит ))
еще и иллюстрацию подобрали же )))
Которая из цитат?
А роман убийственно мозгодробительный, я его читала в украинском переводе, еще в журнале «Всесвіт» )
та да… намотать сосиски коту на шею ))
А где там такое в конце? Не припоминаю, честно говоря...
У мене є заспокійлива цитата з Уота )))
У вiвторок злоба, у середу
гнiв, у четвер лайка, у п'ятницю виття, у суботу хропiння, у недiлю
позiхання, у понедiлок смуток. Бiйки, завивання, зойки, верещання,
шмаганина, виски, чубанина, лайки, штрикання, молитви, брикання, бритви,
вихиляси й помордаси. І бiдна стара шолудива земля. Моя земля й батькова, й
материна, й батька мого батька, матерi моєї матерi, й батькової матерi, й
материного батька, i батька матерi мого батька, i матерi батька моєї матерi,
й батька матерi моєї матерi, й матерi батька мого батька, й батька батька
моєї матерi, й матерi матерi мого батька, й батька батька мого батька, i
матерi матерi моєї матерi, батькiв i матерiв iнших людей, i батькiв iнших
батькiв, i матерiв iнших матерiв, i батькiв iнших матерiв, i матерiв їхнiх
батькiв, i батькiв матерiв їхнiх батькiв, i матерiв матерiв їхнiх батькiв, i
батькiв матерiв матерiв, матерiв батькiв їхнiх батькiв, i батькiв батькiв
їхнiх матерiв, i матерiв матерiв їхнiх батькiв, i батькiв батькiв їхнiх
батькiв, i матерiв матерiв їхнiх матерiв. Все — екскременти. Пролiски i
фiалки, якi зеленiють щороку ранiше за всi iншi квiти, i пасовиська, вкритi
червоною овечою плацентою, i довгi лiтнi днi, i щойно скошене сiно, i
горлиця на свiтанку, i зозуля вдень, i деркач на заходi, i оси довкола
варення, i запах дроку, i сам дрок, i стиглi яблука, й дiтлахи, якi граються
серед куп жовтого листя, i фiалки, що в'януть першими, i падiння каштанiв, i
завивання вiтру, i море, коли воно б'ється об пiрс, i першi вогнi на обрiї,
i слiди копит на дорозi, i хворий на сухоти поштар, що висвистує на ходу
популярний мотив, i гасова лампа-торшер, i, звичайно, снiг, i свята,
безумовно, i ви подивiться, лишень, грязючка, i на високоснi роки скресання
рiчок у лютому, i нескiнченнi квiтневi дощi, i пролiски, а тодi знову та
сама пiсня з самого початку. Срань. І якби я мiг розпочати все знов, знаючи
те, що я вже знаю, то результат був би той самий. І якби я i втретє мiг
розпочати все, знаючи ще бiльш, то i тодi результат був той самий, i якби
мiг розпочати все всоте, знаючи кожен раз бiльше, нiж у попереднi рази, то
результат був би той самий, соте життя немов перше i всi сто життiв, мов
одне життя. Котяче гiвенце. Якщо так пiде i далi, то ми тут пробудемо усю
нiч.
ковыряйся, бо я больше по коллажированию, и уж точно не по грамотному расставлянию лапок у зверушков )))
хорошо так эхнулось, вдохновенно
)))
стыренное
если хочешь, можешь соавторски довести до ума что-то в духе моего варианта ))
Ну, наверное, можно как-то понадежнее изобразить, что он задними лапами вцепился ))
я лучше подарю идею для доработки, вряд ли изображу нормально )
а оно иначе в кучу слоев сбиваются хвост и сосиски… может, сосиски банановой гроздью привесить?.. или увить вокруг перекладины…
И мне второй нравится. В нем-то что не так? Хвост? ))
та я не претендую, изобразила вариант компоновки элементов, созерцая всю эту поливариантность)
мне все равно пиар моих отсутствующих романОв не нужен)))
а если так?
Оригинально, у тебя методология в стихах )))
Да, так хорошо )
Мне очень нравится в этом стихотворении ритм — свободный, зовущий за собой..
эт да… обычно в искренних чувствах признаваться не спешат )))))
а, ну я тож так это воспринимаю )))))
главное, что есть повод погулять и пошоппинговать )