Відгуки дитинства
Відгуки дитинства
Ось я стою, й чуття якісь незвичні
Й плекає голос в пустощі одвічні
Все більше світ навкруг, а я все нижче
Зникає біль і радісніш все дужче
Зникає млявість в моєм сірім світі
І все навкруг виднієсь в кольоровім цвіті.
Нема турбот, а замість них пісні
І кайдани скорбот вже зовсім не тісні.
Так захотілось закричати "мамо!".
З дитинства спогадів мені так мало
Я знов малий, і зрадощів заплачу
Тебе я міцно обійняти хочу.
Я знов малий тягнуся за зірками
Стою босоніж на полі всипаним квітками
Все вище вгору руки підіймаю
В малих долонях, мрії я тримаю.
Але туди, я певно знаю, не дістати
Немає мрій, нема чого тримати
Яскраві кольори і барви знов сіріюті
А спагади мої з дитинства знову мліють.
Только зарегистрированные и авторизованные пользователи могут оставлять комментарии.
Если вы используете ВКонтакте, Facebook, Twitter, Google или Яндекс, то регистрация займет у вас несколько секунд, а никаких дополнительных логинов и паролей запоминать не потребуется.