Третя молодість

"Все існуюче, — вказує Геракліт, — завжди було, є і буде вічно живим вогнем, який з часом то спалахує яскравіше, сильніше, то згасає".

Все, що я маю — це крихта волі, книга і слово,

Симфонія тиші, приреченість брехні.

Я все згадую, я все повторюю знову,

З усіх помилок ти найкраще пасуєш мені.

Все, що я вмію — це навичка декодування вулиць,

Дедуктивний попіл осяйних створінь.

Поглядами коли ми перетнулись,

Я перетворилася на твою тінь.

Ходи з лезами і ходи з вогнями.

Внутрішньо я незалежна, та фізично слабка.

Але ми крізь цей морок проходимо свій екзамен,

І тримає указку моя тендітна рука.

Моя задача — показати далекі зорі —

Такі схвильовані, незмінно легкі.

Твій погляд впинається в мою долю,

А нейрони на страйку. Оповідники з них які?

Ховайся в церквах. Не засинай на вокзалах.

Ходи до театру на прощу, за миром — в сад.

Влітку повернусь до тебе з дарами,

Рости в собі Соломона, не обертайся назад.

Всі твої помилки — це твоє натхнення,

А моє сумління — тримати цей небосхил.

Астенія слова. Аритмія новітніх трендів,

На будинках сірих — наліпки Фермопіл.

Волю я маю, та пройти повз тебе не можу.

Молодість третя — нестримна, легка, п`янка.

Хай тебе оминає усе вороже.

Хай утримає згадку про нас ріка.

© Марина Чиянова