пролог

Так, з чого б розпочати? За останніх кілька років стільки всього сталося, що якби мені тоді в минулому Світі хтось почав розповідати події які зараз відбуваються і сказав би, що це наше майбутнє, то я б ніколи не повірив в цю, на мою думку, нісенітницю і чим далі б заходила розповідь, тим більше я не хотів би вірити в те про що мені розповідають і просто відмовився б слухати. Але в решті решт, це сталося і від цього нікуди не дітись. Якщо ви не хочете цього слухати, ви просто не хочете приймати реальність такою, якою вона є. Світ більше ніколи вже не стане таким яким він був раніше. І мабуть ніхто з тих, хто дожив до цього дня теж не стане тим, ким він був до цього. Люди все ж таки можуть змінитися, я знаю, що кажу, бо переконався в цьому особисто.

Пишучи цей лист в покинутій школі, яка вже мабуть ніколи не буде виконувати свою основну функцію, але вже протягом кількох місяців вона стала для нас затишним притулком, я тільки почав усвідомлювати, що це початок нового життя. Це ще один шанс, який Господь подарував людству. Тож поки спокійно і в мене є трохи часу, я розповім вам все з самого початку, з того дня, який став переломний для цього світу, після якого все, від товарів на прилавках магазинів до моральних цінностей, втратило свою ціну.