Симфонія дощу

Лиш погляньте на дощ за вікном!

Срібні краплі додолу спадають,

Заплітають живим волокном

Спраглу землю, життям напувають.

Під ласкавим торканням дощу

Розкривають пельсточки квіти.

Поки спів його срібний не вщух,

Розправляє верба свой віти.

Чути пахощі свіжі грози,

Що простує по сірому небу,

Чути дзвін грозової сльози,

Що пробуджує сонні дерева.

Зачудовано змовкли пташки,

Приворожені клекотом грому.

Його звук чарівний та важкий

Відігнав літню спеку і втому.

Ледве змовкли акорди дощу,

Засвітилась веселка над гаєм,

Мов яскраву барвисту свічу

Хтось здійняв над моїм рідним краєм.