Звідусіль
Антиліричне
Шевелюра, ледь-ледь в сивині
П"ятдесят та ще й з гаком, не жарти...
Не кажи про кохання мені,
Бо я знаю чого воно варте
Бачив різних вродливих дівчат
Та знайомі мені їхні штуки
А з пухнастих таких янголят
Ядовиті зростають гадюки
І до скону, як бензопила
Все гудітимеш прямо у вуха
Отже буду твердим як скала.
Бо відома ця хитра наука
Не старайся, не звабиш мене
Не втрачай свого часу і мого
Біс кохання мене омине
Так що йди собі дівко із Богом!
Только зарегистрированные и авторизованные пользователи могут оставлять комментарии.
Если вы используете ВКонтакте, Facebook, Twitter, Google или Яндекс, то регистрация займет у вас несколько секунд, а никаких дополнительных логинов и паролей запоминать не потребуется.