Между героями. Зима.
Между Героями.
День після заходу сонця
після хмурого ранку, чекання
без ліку, бескінечного з віком
минають лиш спогади, що всередині
сакура ніжно зацвіла, дарма, все даремно
хто зна кого я любила?
На кого чекала, хоч пусто так в залі
я падала мліла і далі вставала
вбивала всю силу кохання, дивилася в небо
шуміли, шуміла каскадами падали, та хоч і мільйонами
холодними зорями — шалено любила пустоту з вітрами — героями
мінялася зброєю, захищена долею. І всякий раз обездолена
кинута поза межами— жила одна між героями.
Только зарегистрированные и авторизованные пользователи могут оставлять комментарии.
Если вы используете ВКонтакте, Facebook, Twitter, Google или Яндекс, то регистрация займет у вас несколько секунд, а никаких дополнительных логинов и паролей запоминать не потребуется.